КУРОРТИ ТУРЕЧЧИНИ
Стамбул...  Єдине в світі місто розташоване на двох континентах... Місто двох культур і двох релігій... Місто контрастів і парадоксів...
Стамбул складається з трьох частин: на Європейській стороні –
історичний півострів, розташований на півдні Халича, на півночі Халича
– Галата, на азіатській стороні – Нове Місто. На європейському
континенті розміщені багаточисельні торгівельні й адміністративні
центри, на Азіатській – здебільшого спальні райони. Місто, що розділяє
Азію з Європою і об’єднує Чорне море з Мармуровим, розкинулось по
обидва береги Босфору.
Витоки політичних і торгівельних відносин Стамбулу з країнами
Балканського півострова і Середнього Сходу, а також інших туркомовних
держав сягають далекого минулого, зберігаючи свою значимість до
сьогодні. Загалом, Стамбул довжиною 150 км і шириною 50 км займає площу
7500 км. Чисельність населення інтенсивно росте із року в рік: щорічно
в місті з’являється понад тисячу нових вулиць, будуються нові жилі
райони. Кожен 5 мешканець Туреччини проживає в Стамбулі. Натомість
число туристів, які відвідують це дивовижне місто сягає 1,5 млн осіб.
Будучи столицею одночасно декількох держав (Східного Риму, Візантії а
також Османської імперії), з приходом до влади кожної нової держави
Стамбул нагромаджував кошти і розпочинав чергове будівництво
грандіозних пам’яток архітектури, авторами яких були відомі зодчі.
Найважливіші історичні і туристичні скарби Стамбулу розташовані в
центрі Історичного Півострова, в районах Сарайбурну і Султанахмед. В
періоди Римського, Візантійського і Османського правлінь ці райони були
центром міста, місцем зведення пишних імператорських палаців.
Найвеличніші будівлі церков, помпезні мечеті, а також великі музеї теж
розташовувались в цих районах. Два пагорби (із семи) звеличуються в
центрі міста. На одному з них побудований розкішний Палац Топкапи, на
іншому височить мечеть Султанахмед. Поміж пагорбами кожен клаптик землі
є історичним пам’ятником. Тут же знаходиться і Іподром, де
розташовувався театр міста в Візантійський і Османській імперії.
Для відвідання кращих музеїв Стамбулу, а це: Музей Айя-Софія, Палац
Топкапи, Мечеть Салтанахмед, Музей Археології, Музей Турецької і
Ісламської культури, Мозаічний Музей, Вам знадобиться принаймні
декілька днів.
Аланія
Його вибрала Клеопатра... і палко закоханий Марк Антоній їй його
подарував! Місто легенд і кохання, багата столиця Памфілії та останній
притулок кривавих середземноморських піратів, колишній Караксіон – усе
це Аланія.
Регіон Аланія починається поруч з бухтою Інчекум південніше від
Анталії, столиці цієї місцевості. Ліворуч простираються відроги
Тороських гір, то наближаючись, то віддаляючись від узбережжя – від
підніжжя гір до самого моря розтяглися врожайні поля та рівнини,
пересічені незамерзаючими цілий рік ріками. Центр регіону Аланія
знаходиться біля підніжжя бурувато-червоної скелі, що стрімко
піднімається над морем. Тут же розташований дуже добре збережений
древній замок.
Уже в найдавніші часи всі сухопутні і морські шляхи до Олександрії
проходили повз Аланію, де була одна з найважливіших верфей того часу і
місце зимової резиденції Султана. Історія краю навколо Аланії датується
20 тис.-17 тис. роками до н.е. і відносяться до доби палеоліту. На
північний захід від Аланії в одній печері були виявлені скам’янілі
людські кістяки.
Чораджесіум (що значить скеля) вважався першим містом, яке було в союзі
з Кілікією та згодом з Памфілією. Порт і зручне місце розташування
забезпечували йому сприятливі умови для захисників міста. Недоступна
фортеця Чораджесіуму допомагала жителям зберегти свою незалежність.
Часом місто слугувало корабельнею піратів (пірати Кілікії були
кошмарним сном усього Середземномор’я). Боротися з піратами було досить
непросто. Для перевезення зерна на кораблях через Середземне море у 65
р. до н.е. римляни змушені були звернулися до Римського сенату із
проханням мобілізувати своїх представників по боротьбі з піратами.
Розпочалося багаторічне жорстоке переслідування. Чораджесіум був
останнім місцем, де впали пірати.
Дотепер користується заслуженою популярністю Грот Далматаш
(сталактитова печера), розташований на східному березі скелястого піку
Аланія. Завдяки унікальному внутрішньому клімату гроту тут надзвичайно
сприятливі умови для лікування астми та інших захворювань дихальних
шляхів.
Біля містечка Аланія відроги Тороських гір впритул наближаються до
узбережжя, і навіть зараз видається нелегкою задачею зробити в горах
об'їзну дорогу. Тому автомагістраль проходить вздовж берегової лінії.
Як тільки гірський масив із замком Аланії зникає з виду, на захід і на
схід міста відкриваються дві чудові бухти. Дорога проходить осторонь
від пляжу, і там Ви знайдете багато чудово розташованих готелів,
насамперед міжнародного стандарту.
Пляж західної піщаної пологої бухти, що простягнулася на два кілометри,
називається пляжем Клеопатри. За переказами, велика цариця Клеопатра
купалася в цих водах і черпала з них свою красу… Цей пляж справедливо
вважається раєм для любителів яскравого сонця, теплого моря та
золотавого піску.
З гавані Ви можете поїхати на екскурсію на рибальських човнах вздовж
узбережжя. Місто Аланія з ресторанами, пабами, магазинами, які
пропонують широкий вибір одягу, крамницями килимів, ювелірних виробів
та шумними дискотеками насправді можна назвати одним із найбільш живих
та людних міст півдня Туреччини.
Вранці атмосфера може здаватися сонною, але вдень і вночі усе
прокидається. З огляду на це, магазини тут працюють взагалі без перерв!
Цікаві й недорогі екскурсії околицями пропонують знайомство з культурою
та природою країни.
Зробіть ваш вибір – і регіон Аланія Вас не розчарує.
Анталія
Регіон Анталія або Анатолійська Рів'єра – без сумніву, найвідоміше та
найбільш популярне місце пляжного відпочинку в Туреччині. Анталія знана
через високий рівень готелів, відмінний сервіс і, що головне,
найдавніші пам'ятники історії й архітектури. За кількістю визначних
пам'яток Туреччина нічим не поступається Греції, Італії або Іспанії,
але через брак інформації ще мало відома з цього погляду.
Заснована в другому сторіччі королем Атталосом з Бергами і названа за
його іменем, Анталія сьогодні – шумне й людне турецьке місто з
колоритною історією, що сполучає чар найдавніших культур і величну
природу. Старе місто усе ще зберігає криві петлисті вулички і
мальовничу гавань, частина якої існувала ще до римського імператора
Адріана, котрий любив тут бувати. Вздовж тінистих облямованих пальмами
бульварів Ви можете знайти колоритні кафе і затишні магазинчики в
турецькому стилі. В околицях міста багато історичних пам'ятників:
Анталія є ідеальним місцем, звідкіля можна досліджувати всю навколишню
місцевість. Прекрасні пляжі, ідеальний клімат, Турецька Рів'єра
забезпечують якнайкращі можливості для незабутнього відпочинку
Якщо Ви відпочиваєте на кемерському узбережжі, насамперед варто поїхати
на півострів, по різні краї якого знаходяться Кемер і Фетхіє. Неодмінно
відвідайте Демре – місце, освячене Миколою Чудотворцем, котрий багато
років був тут єпископом. Ви побачите відновлену княгинею Голіциною
церкву та почуєте багато захоплюючих розповідей про життя улюбленого
дитячого святого. Зауважте, що саме на території Туреччини, сьогодні
країни мусульманської, у минулому сповідалося православне християнство,
і пам'ятки близької нам культури становлять великий інтерес для
українських туристів.
Поруч з Демре розташоване не менш цікаве місце – Світу, яскравий зразок
лікійської цивілізації, що існувала на початку нашої ери на південному
заході Малої Азії. Картина, що першою з'являється перед очі
мандрівника, спочатку приголомшує, а потім назавжди залишається в
пам'яті. Зненацька просто перед вами виростає скеля з гробницями
найбагатших людей Лікії. Гробниці більше схожі на палаци, аніж на
поховання. Стіни з жовто-чорного мармуру з колонами і надгробними
написами на портиках викликають у пам'яті ілюстрації до періоду
античності в підручнику історії. Відчуття підсилюється, коли заходиш до
амфітеатру, зведеного древніми греками.
Якщо ж Ви не захотіли самостійно досліджувати узбережжя, а замовили
екскурсію в бюро подорожей, пропонована програма містить не тільки
візит до Демре і Світи, але й морську прогулянку на яхті на острів
Кекова, що турецькою означає "будинок сонця". На північному березі
острова, у містечку Аполонія, частина острова внаслідок землетрусу
сповзла під воду. У штиль крізь бірюзову воду можна побачити древні
арки, стіни будинків і стародавні саркофаги. Лікійці займалися
кораблебудуванням і мореплаванням, тому саркофаги дуже схожі на
перевернені човни. На вершині надводної частини острова гордо
звеличується замок Калікою. Масивні фортечні стіни нагадують про
неспокійні часи піратських набігів та кривавих воєн. Прогулянка на яхті
тим більш приємна, що на зворотній дорозі робиться зупинка біля одного
з островів для купання в кришталево чистій воді.
Для особливо допитливих рекомендується поїздка в курортне місто Каш
(древній Антіфеллус), розташоване неподалік Світи. За останні роки Каш,
який ще донедавна вважався рибальським селищем, перетворився на відомий
курорт із розвиненою інфраструктурою. Здається, це Бодрум у мініатюрі.
Як і в Бодрумі, Ви можете блукати вузькими стародавніми вуличками і
базарами, відвідувати числені бари, ресторани і дискотеки, що працюють
цілодобово. Для тих, хто не полінувався добратися до Каша, рекомендуємо
з'їздити в Патару, Ксантос і Літун – найдавніші міста Лікії. Ксантос,
столиця древньої Лікії, розташований у мальовничому зеленому місці.
Священний лікійський центр Літун вражає уяву величчям стародавніх руїн.
Ви побачите три храми, присвячені богині Літо та її дітям – Аполону й
Артеміді. Патара, розташована ближче до півдня від Літуна і Ксантоса,
була основним портом Лікії. Якщо вірити легенді, у Патарі народився
Аполон. Якщо вірити фактам, Патара – місце народження Миколи Догідника.
Не менш цікаві маршрути на південний схід від Анталії. З Белека або
Сіде нескладно добратися до древнього амфітеатру Аспендос, що ідеально
вцілів з найдавніших часів. Варто піднятись високими кам'яними сходами
на самісінький верх, щоб розглянути древні орнаменти і переконатися в
тім, що в стародавнього театру і дотепер вражаюча акустика. Саме тому
тут проводять музичні фестивалі. Фестиваль кіно і мистецтв "Золотий
апельсин", що відбувається щороку восени, залучає до себе як учасників,
так і гостей.
Відвідавши парки Ататюрка і Карааліоглу, звідкіля Вашому погляду
відкриється чудесна панорама міста з різнобарвною гамою екзотичних
рослин, води блакитної затоки, гірські масиви, що з'єднуються з небом,
Ви зрозумієте, чому Анталія набула слави популярного курорту.
Белек
Белек, розташований у 30 км на захід від Анталії й аеропорту,
вважається найновішим курортним регіоном Туреччини. На нескінченно
широких піщаних пляжах височіє ряд комфортабельних готелів, збудованих
і обладнаних за останніми здобутками техніки і відповідно до вимог
часу. У цьому регіоні розташовані лише найкращі готелі оригінальної
архітектури, облаштовані відмінними плавальними басейнами і великими
садами.
Цей курортний регіон був спланований і зведений всього за кілька років.
Облаштування спортивним інвентарем відповідає усім вимогам, що
пред'являються готелям такого класу: віндсерфінг, "банан", водяні лижі,
парасейлінг, тенісні корти із сучасними покриттями і багато іншого, що
зробить Ваш відпочинок максимально активним та комфортним. У Вашому
розпорядженні 9- і 18-ямкові поля для гольфу міжнародного рівня, до
яких без проблем можна дістатися з будь-якого готелю цього регіону.
Поряд із активними заняттями спортом не забувайте про розважальну
програму! Вдень і ввечері, для дітей і дорослих, на будь-який смак –
відбувається щось цікаве. Із професійними командами аніматорів, що
говорять кількома мовами, ніколи не засумуєш.
За готелями розкинулись величні соснові ліси, а за лісами – ошатні
селянські садиби. Белек насправді відмінне місце для проведення різних
екскурсій і поїздок: антична культура в Перге, Аспендосі і Сіде, шопінг
в Анталії, незабутнє джип-сафарі. Відкрийте для себе щодня щось нове на
курорті Белек!
Бодрум
Бодрум, названий в минулому Халікарнос, розташований в бухті, оточеній
пальмами, на південно-східному узбережжі Егейського моря. Зважаючи на
багате античне минуле, місто приваблює до себе переважно поціновувачів
історії та мистецтв. Одне із семи чудес світу – грандіозна гробниця
царя Мавзола, побудована в 350 році до н.е., знаходилась в древньому
Халікарнасі, коли місто було столицею Карії. Мавзолей був сильно
пошкоджений і зруйнований під час землетрусу. В 1402 р. місто перейшло
до рук лицарів Святого Іоана, що прийшли з Мальти. Мраморні і гранітні
камені мавзолею були застосовані при будівництві вежі святого Петра в
1494-1522 рр. Вежа знаходиться на маленькому півострові і виростає
просто із самого моря, і є символом і обличчям міста. Окрім того,
Бодрум - місце зустрічі для художників та митців, воно притягує їх
своїм шармом. Це чарівне містечко з білосніжними хатинками, сповнене
атмосферою богеми, свята, дружелюбності і кохання, не схоже на жоден
інший курорт у цілому світі. Кришталево чиста вода, незліченні пляжі й
усамітнені бухти ідеально пасуватимуть тим, хто прагне сонця, бажає
купатись, рибалити або зайнятись підводним плаванням. Бурхлива
рослинність і чаруюча природа захоплює прихильників піших прогулянок і
фотозйомок. Велика кількість рибних ресторанів чекає на охочих
поласувати дарами Егейського моря та відмінним вином.
"Халікарнас" – друга за величиною в Європі дискотека,
збудована в стилі античного театру, вразить Вас спецефектами і музикою
на будь-який смак. На вулицях, наповнених барами, нічними клубами,
ресторанами і дискотеками панують нестримні веселощі аж до самого ранку.
Кемер
Кажуть, Кемер отримав свою
назву на честь Химери – міфологічного чудовиська з античних легенд із
тілом кози, головою лева і хвостом дракона, що за переказами жило на
горі неподалік звідси. Колись Кемер був маленьким рибальським селом, а
сьогодні перетворився на сучасний туристичний центр із гаванню для яхт,
елегантними панами, кафе, ресторанами, незліченними сувенірними
крамницями і дорогими бутіками.
Цей регіон відрізняється ще й найбагатшою історичною спадщиною. Тут
знаходяться величні руїни античних міст Олімпоса і Фаселіса, бажання
побачити які приводить щороку до Кемера тисячі туристів. Варто віддати
належне і тутешнім пляжам із круглої гальки, завдяки якій море навіть
на мілководді завжди залишається кришталево чистим. Крім того, у Кемері
дуже здоровий клімат і багато зелені, тому більшість готелів
знаходиться безпосередньо в лісопарковій зоні.
На місці нинішнього Кемера до 1910 року було селище Эскі Кей. Селеві
потоки, що сходили з гір, утворили безліч озер і боліт. Жителі села,
захищаючись від селів, побудували в схилів гір глуху стіну з каменів
довжиною 23 км.
42-кілометрова дорога з Анталії у Кемер проходить через чарівну гірську
місцевість. Це курортне місто було ретельно сплановане з урахуванням
особливостей навколишнього пейзажу і є ідеальним місцем відпочинку.
Прибережна смуга Кемера має все необхідне устаткування для занять
вітрильним спортом і для відпочинку на пляжах. Чисті затоки і
бездоганні пляжі в південній частині міста особливо популярні серед
яхтсменів. До півночі від прибережної смуги моря споруджені сходинки,
що ведуть униз від кафе і магазинів просто на пляж. Міський пляж по
праву заслужив Блакитний Прапор (присвоюється пляжам, що відповідають
нормам європейського стандарту).
У парку Йерюк (що значить кочівник) можна зустріти майстрів за їх
традиційною роботою. Туристам тут запропонують широкий вибір сувенірів.
Сусідня затока – чудовий острівець розваг, обладнаний для спортивних
ігор просто в сосновому борі. У квітні тут відбувається барвистий
феєричний карнавал Кемера. Навесні також проводяться гонки на яхтах між
м. Кемером та м.Гирне (Турецька Республіка Північного Кіпру).
Мармарис
Мармарис – місто-перлина – розташувався на місці зустрічі Егейського та
Середземного морів, у одній із найбільших у світі зеленій бухті,
оточеній сосновими пагорбами. Це місце – один із найпопулярніших
курортів на південному заході Туреччини.
На північ від Мармарису знаходиться мальовнича затока Гекова, на
південь – Середземне море. На заході Мармарис межує з півостровом
Датча, а на сході – з озером Кейджеїз. Мармарис відомий своєю
дванадцатикілометровою набережною, що простяглася вздовж усього курорту
та знаменитою Вулицею Барів. Тут можна знайти розваги на будь-який
смак: необмежені можливості для занять усіма видами спорту, два
аквапарки. Вам запропонують цікаві екскурсії, серед яких поїздка
Дальяном та на острів Седир (острів Клеопатри), екскурсії на Олюденіз,
поїздка в легендарне місто Ефес, дайвінг, рафтинг, джип сафарі та
багато іншого. А ввечері – посидіти в одному із затишних ресторанчиків
і скуштувати екзотичної кухні.
Сучасний Мармарис виріс на місці давнього античного міста Фіскос, від
якого зараз не залишилося навіть руїн. Про часи Оттоманського правління
нагадує фортеця "Мармара Калесі", навколо якої розташоване старе місто
з його колоритним східним базаром і великою гаванню. Її могутні
зубцюваті стіни з вежею, що високо звеличується на містом, чітко
позначають центр півострова, виступаючого в море. Мармара Калесі була
побудована в XVI столітті за наказом Сулеймана Чудового, і саме з нею
пов'язана одна з легенд про походження назви міста "Мармарис":
вважається, що назву місту дала перекручена фраза "Мімари ас" (повісити
зодчого), сказана Сулейманом Чудовим, коли він побачив слабкі
укріплення фортеці, яку хотів використовувати у військовій кампанії
1522 року, намагаючись завоювати острів Родос. Насправді ж, назва міста
– скорочення від "Le Mar Maris" - морська перлина. І дійсно, Мармарис
часто називають перлиною Егейського узбережжя і кожен турист,
в'їжджаючи в місто, бачить його символ – земну кулю, зображену у
вигляді відкритої мушлі і перлину в ній.
Одним з перших "туристів", що прибули до Мармарис у 1798 р. став
адмірал Нельсон. Знаменитий англійський адмірал вибрав затоку Мармарису
для перепочинку свого флоту напередодні бою з французами біля Абукіре.
Місто постраждало за Першої Світової війни, коли ядра союзних військ
практично зрівняли з землею стару частину. Про цю трагедію нагадує лише
один з будинків Старого міста, що дивом залишився недоторканим після
обстрілу. Вікна без рам і напіврозвалені стіни – сумний символ
колишньої війни.
До 70-х років ХХ-го століття Мармарис був звичайним селищем, мешканці
якого заробляли на життя рибним промислом і вирощуванням цитрусових.
Усе змінилося, коли в його мальовничу бухту випадково запливли
французькі туристи, що відпочивали на острові Родос. "Це місце ідеальне
для туризму", - сказали вони. Сказано – зроблено. Незабаром, був
зведений перший чотиризірковий готель "Лідія". За кілька років
комфортабельні готелі буквально засіяли узбережжя, і зараз, у курортний
сезон, населення міста збільшується до ста тисяч. Віддає перевагу
відпочинку тут і турецька еліта. Тургут Озал, будучи президентом
Туреччини, обрав Мармарис для своєї літньої резиденції, а інший
колишній президент, Кенан Ервен, пішовши у відставку, також оселився в
Мармарисі.
Ласкаве море, ніжне сонце і всілякі ласощі, доставлені спеціально сюди
з різних країн, зробили Мармарис фаворитом європейців: англійців,
німців, бельгійців. Курорт став популярним і серед вітчизняних
туристів. У місті давно вже з'явилися рекламні щити і вивіски, а в
ресторанах - меню, написані, нехай і не дуже грамотно, але російською.
Але якими б вражаючими не виявилися пам'ятки старовини, головне
достоїнство Мармарису, звичайно, море і пляжі, що простягнулися піщаною
косою вздовж найчистішого узбережжя. Набережна Мармарису облямована
розлогими стрункими пальмами, за якими вишикувалися незліченні ряди
ресторанів, барів, магазинів. У самому серці міста знаходиться критий
ринок, де можна придбати шкіряні, ювелірні, порцелянові вироби, килими
та інші розмаїті товари за досить низькими цінами. Головне – не
забувайте торгуватися!
Мармарис знаменитий своїми численними сортами меду: від тимьянового до
"меду незайманих" - одного з перших у ряді нових сортів. Але навіть
якщо східний колорит, у вигляді багатогодинного торгу за кожну річ, Вам
не до смаку, у Мармарисі Ви не пропадете. У місті є три цілком
європейських супермаркети з фіксованими цінами: Тансаш, розташований у
самому центрі міста, недалеко від пам'ятника Ататюрку, Мігрос - аналог
Рамстора і Гіма, що знаходиться в новому торговому центрі Пойнт.
Нічне життя турецького Мармарису – це бари, дискотеки, ресторани, де
вам обов'язково продемонструють знаменитий "танець живота" - не завжди
професійно, зате від душі. Дискотеки й бари розташовані як на
набережній, так і на Вулиці Барів у Старому місті. Завсідники радять
відвідати дискотеку "Арена", що відкрилася в цьому сезоні, та відому
своїми пінними вечірками "Крейзі Дейзі". Вхід на всі дискотеки
безкоштовний, так що за ніч можна обійти кілька клубів і обрати той, де
музика гратиме саме для Вас!
Сіде
За твердженням Страбона, у 2-й половині VII ст. до н.е. в цих місцях
розмістились грецькі колоністи - вихідці із древньої Еоліти. Вони дали
потужний імпульс розвитку міста на півострові і перетворили його на
квітучий торгівельний порт.
Сіде - фешенебельний курорт, розташований в 60 км від Анталії. Не
зважаючи на стрімкі зміни, він досі зберігає у кожному своєму камінчику
дух благородної античності: величезний амфітеатр, який може вмістити
25000 осіб, міська стіна з воротами, ринок рабів - Агора, давньоримські
лазні, перетворені на музей.
А поруч - сучасні комфортабельні готелі, дискотеки і кафе, що
заховались посеред древніх колон. Це місто залишається унікальним
навіть для Туреччини живим музеєм під відкритим небом. Цей його чар
приваблює величезну кількість туристів, які приїздять сюди поніжитись
під палким сонцем і зануритись в ніжну морську синь, а ввечері
розважитись під звуки запальної музики.
Фетхіє
Невеличке туристичне містечко Фетхіє розташоване біля красивої бухти,
огорненої духм’яними сосновими лісами, у внутрішньому куточку багатої
на острови затоки недалеко самого підніжжя легендарної гори Мендос.
Із своїми високими і величними горами, яскравими ринками, пляжами і
тихими, прихованими від людських очей бухтами, частково необжитими
островами, Фетхіє вже давно приваблює до себе туристів з усіх куточків
світу. Фетхіє, відомий в минулому як Термессос, одне з найбільших міст
Лікії, заснований у VIIст. до н.е. і був частиною Пергамського
королівства, а в 133 році став частиною Римської імперії.
Після розподілу Римської імперії на Східну і Західну, назву міста було
замінено на Анастасіополь, на честь візантійського імператора
Анастасія. Згодом місто перейменували на Мегрі і тільки в 1934 р. воно
отримало свою сучасну назву. Фетхіє приваблює своїми гробницями, що
витесані в самих скелях, розташованих навколо міста, які збереглись в
своїй первинній античній красі.
Затишок тут виплеканий віковою історією.
|
