(0342)720-650, (0342)752-609

Ужгород – перлина Карпат, прекрасне місто над річкою Уж, відкрите для всіх, на гербі якого вже багато віків красується виноградна вітка – символ багатства...

Найбільш відомі з перших свідомих засновників міста — слов’яни. Одне з їх племен – білі хорвати – в другій половині І тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода. У ІХ столітті укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем.

У 903 році угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар. Сили були нерівні, і князь Лаборець був переможений. Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1241–1242рр. татари хана Батия спалюють поселення. З 1318 року господарями міста стали італійські графи Другети, які володіли ним впродовж 360 років. Філіп Другет будує нову кам’яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовується і місто.

Уже в 1430 році Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться “Привілейоване місто Ужгород”. Впродовж ХVI – XVII століть місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. В 1646 році в Ужгородському замку під егідою Ватікану було проголошено Ужгородську унію і утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1707 році Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца ІІ Ракоці.

Перша світова війна сповільнила темп розвитку міста. А 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність. Але за Віденським арбітражем 1938 року Ужгород був переданий Угорщині. З 1945 року Ужгород як столиця Закарпатської України увійшов до складу СРСР.

З 1991 року Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю мешканців обласний центр України. Основними історико-культурними пам'ятками старовинного Ужгорода є:

Ужгородський замок височить над містом, що оточує його. Замок був заснований у IХ – ХIII століттях, у часи існування Київської Русі. Про могутність цієї твердині свідчить той факт, що у 1086 році замок захистив місто від половецького хана Кутеска. Бастіони та кріпосні стіні замку зроблені з обтесаних масивних каменів. В середині замку знаходиться невеликий квадратний двір, розмір якого 25 на 25 метрів. Посередині нього – криниця, яка забезпечувала замок водою. П’ятиярусний сад з рідкісними квітами, кущами, деревами і п’ять парків колись оточували Ужгородський замок, надаючи йому неповторну красу. Сад прикрашали статуї і фонтани. Колись між стінами і поверхами замку простягались потаємні ходи. Легенди розповідають і про підземний перехід звідси до Невицького замку, який знаходиться на відстані 10-ти кілометрів.

Закарпатський краєзнавчий музей знаходиться на території Ужгородського замку. У дворі музею встановлена скульптура Геракла, який бореться з лернейською гідрою. Це найбільш древня скульптура, яка встановлена в Ужгороді. В краєзнавчому музеї створено відділи народного мистецтва, з особливо багатою колекцією музичних інструментів, та духовної культури і історії релігії. У 1995 році зібрання музею нараховували вже 110 тисяч експонатів, розташованих в тридцяти великих залах. Серед найбільш цінних зібрань музею – одна з найбільших в Україні колекція бронзових робіт. Це три тисячі предметів, більшість з яких датуються ХІІІ – ХІІ століттями до н.е., коли Закарпаття було одним з центрів виробництва бронзи у Середній Європі.

Музей народної архітектури та побуту знаходиться біля замку, де розкинулось «село», що представляє все Закарпаття в мініатюрі. Музей збудований одним з перших на Україні в 1970 році в місцині, яка називається «Відьмина яма», так як раніше тут спалювали тих, кого звинувачували у відьмарстві. У музеї під відкритим небом (площа 5,5 га) розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвінниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма. Загалом, у музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.

Горянськая ротонда святої Анни - найбільш древній храм Ужгорода. Найстарша її частина датується ХII століттям і представляє собою округлений шестигранник, товщина стін якого більше двох метрів. В середині цієї частини знаходиться шість ніш. Друга частина церкви – готична нава, пристроєна у ХIV столітті. Наприкінці того ж століття ротонду прикрасили італійськими фресками.

Кафедральний греко-католицький собор, побудований в 1646 році як римо-католицький. У 1775 році імператриця Марія-Тереза передала цей храм та прилеглу до нього резиденцію у володіння греко-католицької єпархії.

Театральна площа -  найбільш приваблива площа міста,  свою назву отримала від театру,  відкритого  в  1920 році (зараз це ляльковий театр). Неподалік від лялькового театру можна побачити будинок однієї з найбільших у Європі у минулому ортодоксальних синагог, побудовану в 1904 році у псевдомавританському стилі. Її зовнішні стіни орнаментовані клінкерною цеглою і червоними керамічними плитами.

Корзо - від Театральної площі відходить вулиця Корзо, яка практично вся складається з магазинів, кафе та банків. Це – торгове серце Ужгорода. Назва перекладається з італійської як “вулиця для прогулянок”. Саме ця вулиця краще за все зберегла слід старої забудови Ужгорода.